Всеволод Татьков був учнем нашого закладу освіти тільки один рік: у 2020/2021 навчальному році закінчив одинадцятий клас. І однолітки, і вчителі швидко зрозуміли, що в його характері хлопчача непосидючість і завзятість поєднуються зі справедливістю, щирістю й відповідальністю. А такі виняткові риси, як вірність своєму слову й готовність допомагати, за рік зробили Всеволода людиною, якій симпатизували в школі всі. Спілкуючись з ним, люди відчували, що перед ними веселий, комунікабельний юнак, але з міцним внутрішнім стрижнем. Після закінчення школи Всеволод вступив до ХНТУ "ХПІ" та паралельно до одного з університетів у Чехії. 24 лютого 2022 року... Дата, яку кожен українець запам'ятає назавжди. У цей день Всеволодові виповнилося вісімнадцять років. Він приїхав в Україну, щоб з рідними та друзями відсвяткувати день народження. А 25 лютого 2022 року вже став до лав територіальної оборони Харкова. На початку березня він брав участь у ліквідації наслідків обстрілів ХОДА. Війна тривала, і вісімнадцятирічний захисник удосконалювався у військовій справі: пройшовши навчання, вступив до лав спецпідрозділу "Kraken". Брав участь у штурмі та звільненні Руської Лозової, Питомника, Малих та Великих Проходів, Балаклії, Куп'янська, Савинців. Молодий, сильний, витривалий, готовий першим рятувати й допомагати, Всеволод стає бойовим медиком екіпажа евакуації. На початку липня 2023 року, виносячи поранених з поля бою, Всеволод зазнав тяжких вибухових травм. Командир підрозділу й побратими до останнього сподівались, що зможуть урятувати "Шефа" (позивний Всеволода). Шість кілометрів з нульової позиції несли вони на своїх плечах того, хто врятував не одне солдатське життя. Справедливою й важкою є думка про те, що на війні гинуть найкращі. У мирній Україні Всеволод жив, навчався, займався спортом (став багаторазовим призером чемпіонатів України й міжнародних змагань з водного поло), мріяв у відпустці скласти заліки та екзамени в університеті. Він був юнаком, закоханим у прекрасну дівчинку, вірним другом і люблячим сином. І став героєм на війні, бо істинний герой відзначається простотою звичаїв і ніжністю почуттів у мирний час, мужністю й хоробрістю в бою за Батьківщину. Всеволод був саме таким, справжнім... Низько вклоняємося батькам загиблого воїна, Івану Володимировичу та Світлані Борисівні Татьковим. Ми пишаємося тим, що Ваш син був учнем нашої школи. Звертаємося до всіх, хто читає ці рядки, з проханням підтримати петицію щодо присвоєння звання "Герой України" (посмертно) Татькову Всеволоду Івановичу. ФОТО

https://petition.president.gov.ua/petition/199672